Стаття від читачів: Про Марганецький автовокзал…

60311858_798552330544223_1301694473046065152_n Сьогодні трапився цікавий випадок біля каси Марганецького автовокзалу. Останніми днями я працюю в Томаківці, у відрядженні, так сказать, по роботі. Вранці я, як і декілька днів поспіль, трішки раніше прийшов до автостанції нашого міста (люблю ходити пішки і дихати свіжим чистим вранішнім повітрям), щоб купить квиток. Прийшов за 30 хвилин до відбуття маршрутки. Коли я запитав у касира чи є квитки, простягуючи гроші, касир дуже тихо, десь в другу сторону, невнятно мені щось відповіла. Я не почув і перепитав – почув таку ж тихеньку відповідь десь собі в рукав, що мовляв «Чекайте». Я попросив трошки голосніше пояснити мені ситуацію з білетом на мій рейс. На що, касир, яка помітно почала нервувати, повідомила мене, що «білет зараз я придбати не можу, бо автобус в автопарку і його може взагалі не буть». Те ж саме вона сказала і чоловікові, який стояв за мною в черзі. Я вийшов на вулицю і зустрів знайомого, який їхав до м. Дніпропетровськ і який стояв із білетом на цей рейс у руках! Я зайшов до каси знову, і перепросивши у людей в черзі, запитав, чи вирішилось питання з таким загадковим рейсом та добавив, правда вже трошки голосніше, що мені здається, що мені чомусь не хочуть продати білет, що ситуація якась дивна (хоч я вже починав розуміти) і що я не відійду від каси, поки мені прямо зараз не продадуть білет до смт. Томаківка. В цей час переді мною стояла жінка, яка замовила два білети до Томаківки на цей самий рейс, передала гроші у віконце і спокійнісінько отримала два свої квитка. На мене ніхто не реагував. Я трохи втратив дар мови від цього всього. Підійшов і чоловік, який разом зі мною 5 хвилин тому не отримав квитка. Люди в залі каси почали голосно обурюватися, я теж в свою чергу голосно, так щоб почула касир, розказав людям про те, що 2 дні поспіль я спостерігаю картину, коли білетів немає, а автобус пустий!!! Тоді водій продає ці місця вже просто під час руху!
Я просунув гроші у віконце і голосно на всю потужність промовив: «Один білет до Томаківки, будь-ласка». Касир мовчки взяла гроші і видала мені білет. Потім включила «гучномовець», якими обладнані всі вокзали і звернулась до мене так, щоб почули всі люди: «Наступного разу пред’явиш ксіву, шо ти можеш провірять маршрутки з пустими місцями і качать тут свої права». Я взяв такий багатостраждальний білет і відповів: «Щоб Україна була успішною, треба починати з себе, не мухлювати і сплачувати податки. Тоді не треба буде чекати від Президентів чуда. І,будь-ласка не хаміть мені і не «тикайте». Вийшов на вулицю, заглянув у білет і побачив – місце №1!
От, така от цікава історія! Вона з непоганим кінцем! І маршрутка доїхала до місця призначення, і касир (правда другий, той що провірив посадочні місця) побажав щасливої дороги, і водій маршрутки вже на першому повороті з автовокзала набрав людей, і набирав їх по всій трасі, заробивши гривень так 400-500 мимо каси (мені то видно, місце то №1). І це тільки до Томаківки!!!
От тільки осадок якийсь неприємний залишився. І не від хамства та невігластсва працівниці вокзалу, з цим явищем я майже щодня зіштовхуюсь, а від того, що люди йдуть за поворот, бо їм так кажуть. Навіть ніхто не питає, а чому? Автобус то пустий! Йдуть, бо всім треба доїхать то до лікарні, то до роботи… І завтра, і післязавтра ці люди теж будуть стоять за поворотом вокзала…
Радує одне, я відчув підтримку більшості людей на вокзалі, і касир вимушена була обілетить всіх! Може починати треба дійсно з себе, починати відстоювати свої права?
Часто ми клянемо Президентів і депутатів, вимагаємо від них відразу покращення, ми хочемо гідне життя, європейські дороги, гідні пенсії, але хочемо красти, неплатити податки, давати і брати хабарі… Так не буває, шановні.
Чи заслуговуємо ми тоді гідного життя? (питання риторичне)

R.S.

Сергій Рубан

Також хотіли б розповісти ще одну цікаву історію тільки вже про ганебне відношення до людей з обмеженими можливостями з боку того самого автовокзалу. До нас звернувся чоловік-інвалід, який намагався купити білет до міста Запоріжжя за пару днів поїздки, тобто забронювати. Для нього, з приводу наявності групи, діє знижка. Але у касі йому відмовили, нібито програма у якій вони працюють, не пропускає попередній продаж квитків для його категорії і треба приходити тільки у той день, коли будете їхати та й взагалі всі питання вирішуйте за стаціонарним номером гарячої лінії. Людина вирішила зателефонувати, але номер не обслуговується. У день поїздки, він підійшов до каси і запитав про білет зі знижкою, почув відповідь: подібних місць не залишилось і можна придбати по повній вартості.

Ось яке ставлення до людей у нашому місті, а все через те, що більшість ходить мовчки, сподіваючись, що хтось прийде та змінить їхнє життя на краще. А ніхто ніколи не прийде і все залежить тільки від самих людей.

Як говориться: “Борітеся – поборете”

ГО «Стоп Корупції» м. Марганець

stopkor.marganets@ukr.net

(066) 634 86 82

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s