Терпець увірвався…

Марганецкий очевидец

Ситуація навколо наглої, підступної брехні, яка брудним потоком ллється з шпальт сайту «Мій Марганець», не залишила без уваги багатьох свідомих та патріотично налаштованих марганчан – як приватних осіб так й громадських організації, працівників бюджетних установ, приватних підприємців тощо. Зараз, коли в країні багато проблем, пов’язаних з економічною нестабільністю, та, найголовніше, війною на сході України, такі «особистості» як Кузьменко Микола Іванович, намагаються брудною брехнею ввести в оману пересічних громадян, пробудити в них незадоволення діями влади, примушують повірити в те, чого ніколи не було, а якщо й було, то подати факт в максимально спотвореному контексті. Як приклад, в статті «Влада Марганця використовує дітей як рабів», ні слова не сказано, про те, що в місті за ініціативи в.о. міського голови Лук’яненка М.В. проводився загальноміський суботник, в якому взяли участь усі міські установи. Нічого не було сказано, що старшокласники шкіл міста, перш за все марганчани, яким не байдуже, як виглядає їхнє рідне місто. Найцікавіше, що автори цієї «новини», які вказані як батьки учнів ЗОШ №2, до даної школи не мають жодного відношення. Це перевірений факт. До речі, Кузьменко у суботнику участі не брав. А чому, запитаєте ви? Відповідь проста – він дуже любить бруд у будь якому вигляді. Стаття «Чому влада не допомагає бійцям АТО?», підписана авторами Миколою Кузьменком та Михайлом Передрієнком взагалі не відповідає дійсності. Псевдо-патріоти не знали, а може просто умовчують, що саме при виконкомі й надалі працює пункт допомоги Національній гвардії, що саме за ініціативи в.о. міського голови Лук’яненка М.В., 1 вересня в закладах освіти міста проводилась благодійна акція «Ліки замість квітів», що саме міська влада тісно співпрацює з міською організацією волонтерів «Промінь серця», підприємцями міста, які постійно допомагають воїнам АТО. Можна багато привести прикладів, хто та що корисного зробив для наших захисників. Але навіщо? Людям, які за покликом серця роблять добрі справи не піаряться й не пишуть про себе, їм це за роботою просто ніколи робити. Справжнє добро в очі не кидається, добро просто існує щодня, щохвилини. На жаль, ті, хто зробив на копійчину, більш за усіх піднімають з цього галасу. Так й хочеться сказати – схаменіться «панове» Кузьменко та Передрієнко. Не статті писати треба, а реальною постійною допомогою займатися, а ще краще власним прикладом довести свій патріотизм та піти у війскомат, записатися у добровольчий батальйон, чи поповнити ряди Національної гвардії. Молодий хлопець, такий як 23-річний Ярослав Чубко, якого також не забули облити брудом наші «герої», добровільно пішов захищати Батьківщину. Пішов без публікацій на сайтах. Пішов за покликом серця,тому що серце у нього є! І таких сміливих молодих людей в Марганці достатньо. Вони захищають нас і Україну. З них надо брати приклад Кузьменку й Передрієнку, а не один з одного, змагаючись, хто більше бруду на кого наллє. А чого варта стаття «Новорічні подарунки марганчан українській армії», в якій Кузьменко «особисто звернувся до учнів ЗОСШ №11 м. Марганець з пропозицією передати особисті вітання та благодійну допомогу піхотинцям одного з батальйонів механізованої бригади Збройних Сил України, який тимчасово займає бойові позиції поблизу смт. Чаплинка Херсонської області.»? Кузьменко ні особисто, ні через посередників до учнів школи не звертався. Він просто через свою доньку, яка навчається у ЗОШ №11, забрав дитячі подарунки для солдат… А чи дійсно вони їх отримали, ніхто не знає. Вірити словам Кузьменка після постійної брехні? Якщо й правду скаже, ніхто не повірить. Особливо обурила марганчан та прихожан Української Православної церкви Київського Патріархату в м.Марганець стаття «Отець Тимофій – перевертень в рясі». Навіть коментувати немає бажання те, поро що там написано. У народі про таких, як Кузьменко, говорять «хреста на ньому не має». Найвищим зразком брехливого таланту Кузьменка є стаття «Траурний вінок Марганецькій владі?». Він звинуватив Лук’яненка Миколу Васильовича, що той на вході в Марганецький виконком встановив траурний вінок «Правительству Украины». Тільки хвора людина таке могла написати. Лікарі-психіатри, ви де? Вкрай хвороблива у збоченій формі брехлива людина, яка забула, що вона людина – це суспільно небезпечно. На превеликий жаль, наше місто спіткала саме така біда. Якщо проаналізувати усі без винятку статті сайту «Мій Марганець», не вистачить часу, але вистачить фактів, щоб дати глибокий аналіз по кожній «новині», які наповнені лайливим брудом, образами відомих у місті людей, спотворенням подій та фактів. Багато самодостатніх людей міста, про яких брудно писали, намагалися просто не звертати на увесь цей «бред» своєї уваги. Але чим більше вони дотримувались принципу «Собака лает – караван идет», тім більше Кузьменко розвивав у собі свої потворні здібності до брехні. Коли він писав про окремих людей, ті терпіли. Але коли стали страждати добрі імена цілих колективів, громадських організацій – терпець увірвався. Тому, громадські організації «Промінь серця», «Підприємців міста Марганець (оновлена), «Марганецька спілка ветеранів війни в Афганістані», «Рада ветеранів війни і праці», «Серце Марганця», «Асоціація приват авто», «Закон і совість», «Центр відновлення особистості та реформації суспільства « Відродження»», «Відрождення Марганця», «Автовласників та користувачів автомобільної сфери в місті Марганець», Благодійний фонд дітей-інвалідів з дитинства «НАДІЯ», громадський актив міста Нікополя в м. Марганці та Парафія Св. Первоверховних Апостолів Петра та Павла Української Православної церкви Київського Патріархату в м.Марганець звернулись до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломойського І.В. з проханням вжити необхідних заходів щодо проведення перевірки законної діяльності Кузьменка М.І.. Наш Марганець – це чудове місто добрих та порядних людей. «Мій Марганець» Кузьменка – це образа для самого Марганця та марганчан. Це ганебний сайт. І у нього вкрай непорядний власник.

Марганецкий очевидец
Марганецкий очевидец
Марганецкий очевидец

Автор: Панас Немоякобила

Реклама